В 1958-1965 рр. у Фізико-технологічному інституті металів та сплавів НАН України групою співробітників під керівництвом кандидата технічних наук Волощенка Михайла Васильовича було створено технологію отримання нового конструкційного матеріалу – ізотермічно загартованого високоміцного чавуну з аустеніто-феритною матрицею, міцнісні характеристики якого (s_В = 1000-1400 МПа, s_0,2 = 700-900 МПа) були майже на 100 % вищі, ніж у відомих до цього моменту високоміцних чавунів з кулястим графітом. Втомна міцність (s_-1, t_-1) такого чавуну в 1,5-1,8 раз перевищувала показники сталі 45Г2.Зносостійкість в умовах тертя із змазкою була в 2-3 рази вищою, ніж у перлітного високоміцного чавуну. В Україні наприкінці 50-х років минулого століття вперше в світовій практиці з ізотермічно загартованого високоміцного чавуну почали виготовляти колінчаті вали. В 1965 р. на Харківському моторобудівному заводі «Серп і молот» було створено і діяло більше 40 років високоефективне масове (з добовим випуском 520-550 шт.) виробництво литих колінчатих валів масою 62 кг для форсованих дизельних двигунів тракторів та комбайнів.

За кордоном активні розробки в цьому напрямку починаються значно пізніше – в середині 70-х років ХХ ст.. В 90-х роках в технологічно розвинутих країнах введено в дію спеціальні стандарти на ізотермічно загартовані високоміцні чавуни з аусферитною матрицею і починається їх впровадження в промисловість із значним техніко-економічним ефектом взамін легованих чавунів і високоміцних сталей. Деталі із аусферитного високоміцного чавуну широко застосовуються в сучасних автомобілях, тракторах, важких транспортних машинах, залізничних вагонах, військовій, ґрунтообробній, посівній техніці та ін. Річний світовий випуск виробів з цього прогресивного конструкційного матеріалу в 2015 р. досягнув 100 тис. т.

В 2017 році виповнюється 90 років з дня народження видатного українського вченого в галузі високоміцного чавуну Волощенка Михайла Васильовича, доктора технічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України, випускника кафедри «Ливарне виробництво чорних та кольорових металів» Київського політехнічного інституту (1949 р).