Наукові конференції України, НОВІ МАТЕРІАЛИ І ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ-2025

Розмір шрифту: 
ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОРИСТОГО ЛИТОГО АЛЮМІНІЮ ПІД ВПЛИВОМ ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ПОРОУТВОРЮВАЧА
В. В. Коваленко, Є. Г. Биба, А. В. Мініцький, Б. В. Кивгило, І. В. Лук’яненко, М. М. Ямшинський

Остання редакція: 2025-11-06

Тези доповіді


Пористі метали та сплави останніми роками привертають значну увагу завдяки поєднанню унікальних властивостей: малої густини, високого питомого міцності, корозійної стійкості та здатності ефективно поглинати енергію удару чи вібрацій. Особливий інтерес становлять пористі матеріали на основі алюмінію, які можуть знайти застосування в автомобільній, авіаційній, будівельній та енергетичній галузях. Однак більшість технологій отримання пористих алюмінієвих матеріалів пов’язана з використанням порошків, що ускладнює масштабування процесів, підвищує собівартість і вимагає спеціального обладнання. Альтернативою є методи лиття з використанням пороутворювачів, серед яких перспективним виявилося застосування солей (NaCl) завдяки їх доступності, екологічності та простоті видалення з готових зразків.

Метою дослідження було встановлення впливу гранулометричного складу пороутворювача на формування структури, пористості, механічних і проникних характеристик пористого литого алюмінію (ПЛА).

Для досягнення мети вирішувалися такі завдання:

– дослідити вплив гранулометричного складу пороутворювача NaCl на структуру ПЛА;

– дослідити морфологічні особливості структури ПЛА;

– оцінити залежність механічних властивостей від розміру та форми пор;

– встановити кореляцію між коефіцієнтом проникності та гранулометричним складом наповнювача.

У роботі використовувався алюмінієвий сплав АК7 як металеву матрицю та  сіль NaCl різних фракцій: 0,10–0,20 мм, 0,20–0,40 мм, 0,40–1,00 мм, 1,00–1,60 мм, 1,60–2,50 мм. Зразки виготовлялися методом вакуумного просочування пористого каркасу із солі розплавом алюмінію. Після охолодження пороутворювач видалявся шляхом розчинення у воді. Дослідження структури проводили за допомогою металографічного аналізу. Пористість оцінювалася геометричним методом і через визначення щільності. Механічні властивості визначали за випробуваннями на стиск. Коефіцієнт проникності розраховувався на основі закону Дарсі.

Отримані дані показали чітку залежність морфології пористої структури від розміру фракцій пороутворювача:

– зі збільшенням фракції пороутворювача NaCl пористість матеріалу зростає. Більші частинки мають меншу контактну площу та пакуються менш щільно, що призводить до зниження пористості.

– геометрична форма nacl також впливає на пакування наповнювача. Частинки неправильної форми мають більшу контактну площу і утворюють більш щільну структуру, ніж сферичні.

– виявлено, що з підвищенням розміру фракції пороутворювача (а отже і середнього розміру пор) зростає межа міцності на стиск ПЛА.

– коефіцієнт проникності матеріалу суттєво зростає зі збільшенням розміру пор, а також при зростанні загальної пористості.

Висновки:

1. Встановлено закономірності формування структури пористого литого алюмінію залежно від гранулометричного складу пороутворювача.

2. Дрібні фракції NaCl (0,10–0,20 мм, 0,20–0,40 мм) формують дрібнопористу структуру з високою загальною пористістю, але ускладнюють інфільтрацію розплаву.

3. Середні фракції NaCl (0,40–1,00 мм) забезпечують оптимальне співвідношення «пористість–міцність» та є найбільш перспективними для конструкційних застосувань.

4. Великі фракції NaCl (1,60–2,50 мм) сприяють утворенню структур із підвищеною проникністю, придатних для використання у фільтраційних системах.

5. Отримані результати створюють основу для подальшої оптимізації технологічного процесу виготовлення ПЛА та розширення сфер його застосування.


Full Text: PDF