Розмір шрифту: 

Проведено експериментальні дослідження процесу тиксолиття сплаву АК7ч з використанням заготівок з різною вихідною структурою (дендритною і недендритною – розеткоподібною та глобуярною) первинної фази. Встановлено, що тиксолиття сплаву АК7ч з використанням заготівок з вихідною розеткоподібною структурою первинної фази забезпечує одержання фасонних виливків з глобулярною структурою з розміром глобуля 80…100 мкм. Глобулярна структура в одержаних фасонних виливках однорідна і рівномірно розподілена по всьому перетину шліфів. Тиксолиття сплаву з використанням заготівок з вихідною глобулярною структурою не призводить до зміни структури в фасонному виливку. При цьому дещо збільшується розмір глобулей у виливку. Показано також, що після лиття з використанням заготівок з вихідною дендритною структурою твердого розчину алюмінію різної дисперсності, структура у виливку в усіх випадках залишається дендритною. При цьому незначна кількість дендритів мала вигляд деформованих. В результаті досліджень одержували фасонний виливок, який представляв собою зразок для механічних випробувань з надливною частиною у вигляді прес-залишку, нижнього диску з системою промивників та облою [1-3].
При литті під тиском алюмінієвих сплавів на машинах ЛПТ, на одержуваних виливках, зазвичай, утворюється певна кількість облою. Під час проведення досліджень з тиксолиття було зафіксовано, що при використанні заготівок з вихідною недендритною – розеткоподібною та глобуярною структурою первинної фази, величина облою – площа облою (Sоблою) на одержаних фасонних виливках була більшою, ніж при використанні заготівок з вихідною дендритною структурою твердого розчину алюмінію. Площу облою визначали за допомогою міліметрового паперу. Після визначення площі облою на одержаних фасонних виливках його відокремлювали від них та зважували. Величина облою (Sоблою) слугувала характеристикою формозаповнюваності твердо-рідкого силуміну АК7ч при тисолитті фасонних виливків.
Встановлено, що при використанні в процесі тиксолиття заготівок з вихідною недендритною – розеткоподібною та глобулярною структурою первинної фази, формозаповнюваність досліджуваного доевтектичного силуміну АК7ч більш висока, ніж при використанні заготівок з вихідною дендритною структурою α-фази. Ймовірно, більша формозаповнюваність силуміну АК7ч при використанні в процесі тиксолиття заготівок з вихідною розеткоподібною та глобулярною структурою первинної фази пов’язана з тим, що вказана структура володіє ефектом тиксотропії на відміну від дендритної структури. Таким чином, величина формозаповнюваності доевтектичного силуміну АК7ч при тиксолитті залежить від вихідної структури первинної фази в твердо-рідких заготівках. Одержані в дослідженнях результати узгоджуються з роботою [4], в якій відзначається, що у випадку твердо-рідкого металу рідкотекучість залежить від глобулярної структури сплаву.

Література:
1. Недужий А.Н. Тиксолитье алюминиевого сплава АК7ч с использованием заготовок с разной исходной структурой первичной фазы / А.Н. Недужий, А.Г. Вернидуб // Процессы литья. – 2019. – № 5. – С. 26 – 31.
2. Недужий А.М. Тиксолиття алюмінієвого сплаву АК7ч з різною морфологією структури первинної фази в заготівках / А.М. Недужий, А.Г. Вернидуб // Материалы II Междунар. науч.-практ. конф. «Литейное производство: технологии, материалы, оборудование, экономика и экология», 19–21 нояб. 2012 г., Киев, С. 220 – 222.
3. Борисов Г.П. Тиксолиття алюмінієвого сплаву АК7ч з використанням заготівок з різною вихідною структурою первинної фази / Г.П. Борисов, А.М. Недужий, А.Г. Вернидуб // Материалы XII Междунар. науч.-практ. конф. «Литье 2016», 24–26 мая 2016 г., Запорожье, 2016, ЗТПП. – С. 44 – 46.
4. Юрко Д. Производство отливок высокого качества литьем под давлением по технологии SSRTM / Д. Юрко, Р. Бони // Литейное производство. – 2006. – №8. – С. 15 – 17.