Розмір шрифту:
ОЦІНКА КОРОЗІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ СПЛАВУ ВТ20, ВИГОТОВЛЕНОГО ЗА АДИТИВНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ
Остання редакція: 2022-06-09
Тези доповіді
Оцінювали корозійну поведінку псевдо α-титанового сплаву ВТ20, виготовленого за адитивними технологіями (АТ) у 20% розчині HCl. В якості АТ було вибрано методи електронно-променевого вирощування (ЕПВ) та прямого лазерного вирощування (ПЛВ) [1]. Отримані результати порівнювали з результатами після аналогічних електрохімічних випробувань сплаву, отриманого за традиційною технологією (ТТ).
Металографічний аналіз показав, що під час адитивного виготовлення у сплаві формується переважно αˊ мартенситна нерівноважна структура. Результати електрохімічних досліджень засвідчили, що корозійна тривкість сплаву, виготовленого за АТ, є нижчою, ніж для ТТ. Це пояснюється зменшенням (або відсутністю) β-фази та збільшенням кількості αˊ-фази в структурі сплаву, виготовленого АТ, оскільки β-фаза характеризується вищою корозійною тривкістю, ніж α та αˊ мартенситна фази.
Щодо методу АТ, то сплав, виготовлений методом ЕПВ, має вищу корозійну тривкість, ніж – ПЛВ. Це пояснюється тим, що під час ЕПВ окрім
αˊ-фази у структурі формується незначна кількість корозійно стабільної β-фази. Натомість структура сплаву, виготовленого ПЛВ, складається лише з голчастої
αˊ-фази, що й пояснює нижчу корозійну тривкість.
Література:
1. Порошкові титанові сплави для адитивних технологій: структура, властивості, моделювання / О.В. Овчинников, З.А. Дурягіна, Т.Є. Романова та ін. – Київ: Наукова думка, 2021. – 196 с.
Металографічний аналіз показав, що під час адитивного виготовлення у сплаві формується переважно αˊ мартенситна нерівноважна структура. Результати електрохімічних досліджень засвідчили, що корозійна тривкість сплаву, виготовленого за АТ, є нижчою, ніж для ТТ. Це пояснюється зменшенням (або відсутністю) β-фази та збільшенням кількості αˊ-фази в структурі сплаву, виготовленого АТ, оскільки β-фаза характеризується вищою корозійною тривкістю, ніж α та αˊ мартенситна фази.
Щодо методу АТ, то сплав, виготовлений методом ЕПВ, має вищу корозійну тривкість, ніж – ПЛВ. Це пояснюється тим, що під час ЕПВ окрім
αˊ-фази у структурі формується незначна кількість корозійно стабільної β-фази. Натомість структура сплаву, виготовленого ПЛВ, складається лише з голчастої
αˊ-фази, що й пояснює нижчу корозійну тривкість.
Література:
1. Порошкові титанові сплави для адитивних технологій: структура, властивості, моделювання / О.В. Овчинников, З.А. Дурягіна, Т.Є. Романова та ін. – Київ: Наукова думка, 2021. – 196 с.
Full Text:
PDF