Завдяки поєднанню властивостей карбіду бору B₄C з високою твердістю, високою хімічною стійкістю, низькою густиною [1] з диборидом ніобію (NbB₂) – який має високу температуру плавлення (~3050 °С), високу твердість (21 ГПа) [2] та карбідом кремнію SiC з відмінною окисною стійкістю та високотемпературною міцністю [3], можна отримати композит для використання останнього у високотемпературних вузлах технологічних установок.

В роботі [4] авторами був отриманий композит 32B₄C – 30NbB₂ – 38SiC (мол. %), який показав наявність в структурі трифазної евтектики. Як відомо від досконалості структури залежать фізико-механічні властивості спрямовано закрісталізованих композитів, в нашому випадку від точності визначення евтектичного складу.

Отже дана робота присвячена дослідженню нової потрійної евтектичної системи на основі безкисневих тугоплавких сполук: B₄C-NbB₂-SiC. З метою оптимізації визначення точного евтектичного складу було виготовлено зразки методом безтигельної зонної плавки наступного складу (мол. %) (рис. 1).

Дослідження структури зразка «а»  показало наявність великої кількості трифазної евтектики B₄C-NbB₂-SiC (TE) в якій рівномірно розташовуються великі дендрити двофазної евтектики NbB₂-SiC (ВЕ1) у незначній кількості та наявні окремі великі скупчення зерен NbB₂ здебільше навколо утворених пор. Зразок «b» має меншу кількість ділянок ТЕ, причому вагома частка з яких знаходиться навколо периферії зразка, що може бути зумовлено більшою швидкістю кристалізації на даних ділянках. Області ТЕ пронизані великими дендритами ВЕ1 проте їх кількість значно більша в порівнянні зі зразком  «а», великі скупчення зерен NbB₂ також присутні.

Структура зразка «с» характеризується наявністю рівномірно розподілених ділянок ТЕ навколо яких розташовується великі дендрити ВЕ1 у значній кількості. Для зразка «d» присутній характерний розподіл структури на дві частини. Одна з них складається з великої кількість ділянок ТЕ пронизаних невеликими дендритами NbB₂. Інша частина характеризується здебільше наявністю великої кількості зерен NbB₂, що може свідчити про нерівномірний розподіл компонентів.

Для зразка «е» характерна наявність великої кількості зерен NbB₂ по всьому об’єму зразка. Наявність ділянок ТЕ, пронизаних великими дендритами NbB₂, спостерігається вибірково по периферії зразка. Структура зразка «f» характеризується рівномірно розподіленим по всьому об’єму зернами NbB₂ навколо яких у невеликій кількості розташована трифазна евтектика. Для зразків «е» та «f» очевидно завищений вміст NbB₂.

Для зразка «g» характерна наявність ТЕ рівномірно розподіленої по всьому об’єму зразка, пронизаної невеликою кількістю великих дендритів NbB₂ та ВЕ1. Зразок «h» має велику кількість ділянок ТЕ вільних від присутності інших структурних утворень,проте також присутні ділянки скупчення зерен NbB₂.

Структура евтектичних ділянок всіх досліджуваних зразків складається з матриці B₄C (темна фаза) з рівномірно розподілені по всьому об’єму включеннями карбіду кремнію SiC (світло сіра фаза) та дибориду ніобію NbB₂ (світла фаза), рис. 2.

За допомогою кількісного металографічного аналізу евтектичних ділянок було виявлено оптимальний об’ємний вміст фаз у трифазній евтектиці: 58 B₄C – 17 NbB₂ – 25 SiC (об. %).

Висновок: досліджена структура зразків системи B₄C-NbB₂-SiC, звужена область пошуку точного евтектичного складу системи, що дає можливість одержання спрямовано закристалізованих композитів з регулярною евтектичною структурою.