У 2019 році виповнюється 75 років із дня створення Інженерно-фізичного факультету Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського. За час існування факультет мав назву металургійного (до 1962 р.), механіко-технологічного (1962 – 1973), фізико-технологічного (1973 – 1975). З 1975 р. він отримав свою сучасну назву.

Факультет було створено у 1944 році для забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі металургії та матеріалознавства для відновлення та розвитку промисловості країни після ІІ світової війни, а також для забезпечення науковими кадрами дослідних інститутів НАН.

Організатором та першим деканом факультету був Заслужений діяч науки і техніки України професор К.І. Ващенко. Після нього факультет очолювали: професор А.Ф. Чижський (1959 – 1972), член-кор. НАН України професор Д.Ф. Чернега (1972 – 1988), Заслужений працівник народної освіти України професор А.П. Сьомик (1988 – 2000), Заслужений діяч науки і техніки України професор О.М. Бялік (2000 – 2005), член-кор НАН України професор  П.І. Лобода (по теперішній час).

На сьогодні до складу факультету входять 5 кафедр, які ведуть підготовку бакалаврів, магістрів, докторів філософії та докторів наук за денною та заочною формами навчання за двома спеціальностями: 136 Металургія (кафедра ливарного виробництва чорних і кольорових металів; кафедра фізико-хімічних основ технології металів) і 132 Матеріалознавство (кафедри високотемпературних матеріалів і порошкової металургії; металознавства та термічної обробки; фізики металів).

Теоретична та практична підготовка фахівців щорічно удосконалюється з урахуванням сучасних тенденцій розвитку матеріалів, технологій та обладнання. Починаючи з 2008 року, на факультеті постійно оновлюється матеріально-технічна база. До структури факультету входять наступні ультрасучасні науково-дослідні центри і лабораторії:

– центр електронної мікроскопії;

– лабораторія оптичної мікроскопії;

– центр електронно-променевих технологій;

– лабораторія іскро-плазмового спікання;

– лабораторія мікромеханічних випробовувань;

– лабораторія комп’ютерного 3D-моделювання та 3D-аналізу;

– лабораторія дисперсних керамічних матеріалів;

– центр рентгеноструктурного аналізу Rigaku;

– лабораторія масспектрометрії;

– лабораторія вирощування монокристалів;

– лабораторний комплекс ливарного виробництва чорних та кольорових металів.

У лабораторіях установлено дослідні, вимірювальні і навчальні установки, які не мають аналогів в Україні. Деякі з них є найкращими світовими зразками лабораторної техніки. Сукупність методів дослідження, які реалізуються в науково-навчальних центрах і лабораторіях, висока кваліфікація спеціалістів і постійний зв'язок із провідними інститутами НАН України та діючими заводами-виробниками дає змогу комплексно вивчати складні об’єкти та вирішувати актуальні наукові, технічні та технологічні завдання.

Крім лабораторій факультету, у навчальному процесі студентів, а також для підвищення кваліфікації науково-педагогічного персоналу використовують інформаційні та матеріальні бази, сучасне обладнання та перспективні технології провідних наукових установ Національної академії наук та промислових підприємств України.

Сьогодні  на факультеті постійно ведеться науково-дослідна робота, основними напрямами якої є:

1.  Фізико-хімічні основи низькотемпературного (700…1500^оС) синтезу  ультратугоплавкої високоміцної армованої кераміки та металокераміки поліфункціонального застосування.

2.  Вплив електронної структури нанокомпозитних катодів, отриманих ударно-вібраційною обробкою на зарядові ємності літієвих джерел струму.

3.  Вплив йонного опромінення на структуру, абсорбційну здатність та корозійні властивості нанорозмірних металевих композицій.

4.  Наукові основи механохімічного синтезу зносостійких покриттів конструкційних сплавів авіаційної техніки для підвищення військової спроможності.

5.  Формування структури та магнітних властивостей нанорозмірних плівок водневою термообробкою для магнітного запису інформації підвищеної щільності.

6.  Теоретичні та технологічні принципи розроблення нових сплавів із підвищеним комплексом службових властивостей для виробництва деталей різними способами лиття.

7.  Наукові та технологічні основи створення нових матеріалів і ресурсозаощадних екологічних технологій виготовлення ливарних форм та стрижнів.

Співробітники факультету підтримують творчі зв’язки з науковими колективами вищих навчальних закладів України, Японії, Бельгії, Румунії, Китаю та інших країн.

У даний час факультет бере участь у міжнародій науково-технічній програмі NATO «Infrared Transparent  Ceramic Windows for High-Speed Vehicles» («Інфрачервоні прозорі керамічні вікна для швидкісних транспортних засобів»).

За роки діяльності  співробітнгиками факультету одержано понад 300 авторських свідоцтв СРСР,  Патентів України та інших держав, опубліковано понад 3000 друкованих праць, у т.ч. майже 300 монографій і навчальних видань, впроваджено у промислове виробництво понад 200 нових розробок.

Випускники факультету усіх часів були і є провідними фахівцями у своїй галузі, всесвітньо відомими вченими. Загалом серед випускників понад 25 академіків та член-кореспондентів НАН України та інших держав, понад 65 лауреатів Державних премій, більше 100 докторів і 400 кандидатів наук.

За час свого існування факультет підготував і випустив більше 9000 висококваліфікованих фахівців, які працюють на провідних підприємствах України та зарубіжжя, зберігають вдячну пам'ять про свою альма-матер та рідний факультет.