В теперешній час широко розповсюдженні композиційні матеріали, одним із найкращих представників яких є полімербетон.  Це новий хімічно стійкий матеріал, що має високий відсоток наповнення мінеральними наповнювачами. Він  є економічно  вигідним в порівнянні з пластмасами. Набуває використання в громадських приміщеннях та промислових об’єктах завдяки створенню міцного і декоративного шару на бетонної поверхні.

Полімербетон отримують при твердненні суміші, що складається із зв’язувального (епоксидні, поліефірні, акрилові, фуранові, карбамідні смоли), затверджувача та заповнювача. Має високу міцність і стійкість проти сірчаної, соляної, азотної, фосфорної, оцтової, щавлевої, молочної кислот, їдкого натру, водного розчину аміаку, мінеральних солей. Використання цих матеріалів, як елементів технологічного устаткування, будівель, споруджень неможливо в умовах різких коливань температур навколишнього середовища (заморожування та відтавання). [1]

Полімербетон на основі фурфурилового спирту. Представляє собою звичайний бетон, при замішуванні якого вводять 2-3% фурфурилового спирту та 0,2-0,3% солянокислого аніліну. В процесі тверднення бетону проходить кальматація (заповнення) пор утворюючої фурилоаніліновою смолою. Полімербетон водостійкий при надлишкових тисках до 50кгс/см², бензостійкий – до 15кгс/см², міцність його на 40% вища, ніж у звичайного бетону. Він може використовуватися для будування сховищ світлих нафтопродуктів, для цементації нафтових і газових свердловин і т. п. [2]