Вимоги до литих виробів у сучасному машинобудуванні постійно зростають. Це зумовлює необхідність удосконалення існуючих і створення нових ефективних екологічночистих технологій їх одержання. Економічно доцільною є заміна литих деталей зі сталі, ковкого чавуну та кольорових сплавів на вироби із високоміцного чавуну. Застосування високоміцного чавуну дозволяє знизити масу литих виробів, спростити процеси їхнього одержання, збільшити надійність та довговічність машин при економних витратах матеріалів і енергоресурсів. Прогресивним способом підвищення ефективності процесу модифікування чавуну є обробка його в протокових реакторах, що розташовані в ливникових системах. При цьому відбувається зближення в часі процесів модифікування і кристалізації в чавуні. В результаті такого модифікування процес зародкоутворення в чавуні проходить інтенсивніше, забезпечується високий рівень сфероїдизації графітних включень без утворення вибілу в структурі виливків. У виливках, що одержуються за такою технологією, формується подрібнена структура з підвищеною кількістю фериту, що забезпечує оптимальні міцнісні властивості литого металу. Однак, в данний час конкурентоспроможні технології модифікування чавуну в ливарних формах застосовуються обмежено. Це обумовлено малою кількістю даних о процесах міжфазної взаємодії модифікатора з чавуном при обробці його в протокових реакторах. Інтенсивність взаємодії з розплавом твердих, рідких та пароподібних реагентів, що утворюються при обробці чавуну лігатурами, визначається швидкістю протікання гідродинамічних і тепломасообмінних процесів в протокових реакторах, які мають обмежений об’єм. Розроблені основні наукові положення для визначення раціональних варіантів і параметрів модифікування в протокових реакторах, що розміщені в ливникових системах. Визначені технологічні параметри, що забезпечують найбільш економічний режим внутрішньоформового модифікування, які дозволяють відрегулювати процес розчинення таким чином, що магнієвмісна лігатура витрачається, головним чином, на модифікування тієї частини розплаву, що заповнює виливки і живлячі бобишки, забезпечуючи масову долю магнію у виливках більше 0,035 %, в той час як шлакоуловлювачі, реактори та ін. елементи ливниково-модифікуючої системи заповнюються наприкінці заливки розплавом, що містить 0,005-0,010 % магнію.

Створена технологія дозволяє економити енергоресурси і матеріали при виробництві виливків з високоміцного чавуну з підвищеними міцнісними та експлуатаційними характеристиками.