Конвертерні шлаки на 70 – 85 % складаються з оксидів кальцію, кремнію і заліза, основність їх – 2,0 – 4,5, що визначає схильність шлаків при затвердінні до силікатного розпаду. Їх руйнуванню (при гідратації) також сприяє наявність вільного оксиду СаО. Вміст металу в них у вигляді корольків і затверділих виплесків становить до 12 %.

Питомий вихід шлаків складає 120 – 170 кг/т вироблюваної сталі. Загальний річний вихід шлаків в останні п’ять років становив 3,0 – 3,5 млн. т. Якщо ще 10 років назад перероблялось близько 35 % річного виробництва шлаків (інше направлялося у відвали), то в останні роки ця кількість невпинно збільшується, у т ч. і за рахунок переробки відвальних шлаків. Основні напрямки переробки і використання сталеплавильних шлаків: щебінь і пісок (72,2 %), оборотний продукт для металургії (20,5 %), фосфорні і вапнякові добрива (7,3 %). Шлаковий щебінь використовується в дорожньому будівництві, порошок із конвертерних (саморозпадних) шлаків застосовується в сільському господарстві для вапнування кислих ґрунтів. Цей же порошок після магнітної сепарації заліза і Fe₃O₄ є цінною сировиною для цементної промисловості.

У США конвертерні шлаки використовуються на 100 %. Приблизно 25 % їх маси повертається у доменне і агломераційне виробництва. В інших промислово розвинутих країнах використання конвертерних шлаків також високе: Німеччина – 88 %, Японія – 97 %, Франція – 60 %.

Шлами, що утворюються, і пил різноманітні по дисперсності матеріалу, хімічних і фізико хімічних властивостях. Весь пил і шлами можна поділити на дві групи: дисперсні відходи сталеплавильного виробництва; шлами гідрошлаковидалення і стічних вод.

На ПАТ «АрселорМіттал, Кривий Ріг» застосована технологія переробки шлаку шляхом його дроблення і вилучення корольків металу. Вилучені корольки мають велику площу реагування, тому якщо їх вводити із скрапом, вони сильно охолоджують ванну в перші хвилини продувки. Для усунення цього з корольків готують брикети. Для цього корольки насипають у спеціальну форму і заливають їх ставролітовою сумішшю. Брикети завантажують в конвертер разом з брухтом. Недоліком такого способу виготовлення брикетів є велика кількість оксиду кремнію в ставролітовій суміші (близько 26 %). Під час продувки для зв’язування оксиду кремнію вводиться додаткове вапно, що підвищує кількість шлаку і втрат заліза з ним. Доцільніше брикети готувати шляхом заливки корольків конвертерним шлаком, який має високу основність (2,8 – 3,5). Брикети з металізованих окатишів, що залиті конвертерним шлаком, мають відносно малу площу реагування (меншу в 40 – 150 разів) з рідкою ванною, що призводить до поступового прогрівання й оплавлення брикетів. Кількість конвертерного шлаку для заливки визначається його консистенцією [1]. Параметри металізованих брикетів наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Параметри металізованих брикетів.

Найменування показників

Значення показників

Довжина, мм

Від 80 до 450

Ширина, мм

Від 80 до 450

Висота, мм

Від 80 до 200

Щільність, кг/м³, не менше

3000

Загальна масова частка заліза, %, не менше

80,0

Вологість, %, не більше

5,0