Верховлюк А.М., Нетребко Д.М.

(Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України, м. Київ)

ВПЛИВ ХІМІЧНОГО ТА ФАЗОВОГО СКЛАДІВ МІДНИХ СПЛАВІВ НА ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ

Одними з основних характеристик при розробці сплавів для монет являються: задана електропровідність, корозійна стійкість, колір, технологічність та вартість нижча за номінал.

В зв’язку з цим метою даної роботи була розробка сплавів на основі міді  з заданою питомою електропровідністю.

Виходячи з вище вказаного, за основу було обрано прості нелеговані латуні, оскільки вони відносно дешеві, мають золотавий колір і хороші технологічні властивості. Однак, подвійні сплави системи міді з цинком мають досить високу електропровідність на рівні 40% IACS, тому для розробки перспективних матеріалів із заданою електропровідністю (на рівні 18% IACS) їх необхідно модифікувати або легувати. З літературних джерел відомо, що перспективними металами для легування латуней з метою одержання даного значення електропровідності є: олово, алюміній, марганець, а також нікель, який розширює область α-фази.

Вимірювання електропровідності здійснювали за допомогою атестованого приладу «SMP-1», при частоті струму збудження 240 Гц. Зразки для вимірювань мали діаметр не менше 15 мм, товщину – не менше 1,35 мм, шорсткість поверхні Ra ≤ 0,63 мкм. Слідкували, щоб відхилення товщини зразків в одній серії було не більше 1,5% від заданої.

Для кожної серії сплавів обирали по три зразки і вимірювання проводили в трьох точках з однієї та іншої сторони.

Результати середніх значень питомої електропровідності для литих та термооброблених зразків наведено на рис. 1, 2.

Дослідження показали, що потрійні сплави системи СuZnMe (де Ме = Sn, Al), в однофазній області мають питому електропровідність на 7…8% IACS вище заданого рівня, тому потрібно використовувати комплексне легування, дбаючи одночасно про підвищення корозійної стійкості та досягнення яскраво-жовтого кольору.