Остання редакція: 2025-11-05
Тези доповіді
Металургійна промисловість посідає провідне місце в економіці, адже саме вона забезпечує розвиток машинобудування, будівництва, транспорту та інших стратегічно важливих сфер. Водночас робота у цій галузі пов’язана з підвищеним рівнем виробничих ризиків та впливом шкідливих факторів, що негативно позначаються на здоров’ї працівників.
Саме тому підготовка й професійна адаптація спеціалістів з охорони праці набувають особливого значення. Безпека праці в металургії визначається комплексом чинників, серед яких – технічний стан обладнання, правильність і стабільність технологічних процесів, рівень автоматизації, а також дисциплінованість персоналу. Ключова роль у цьому належить фахівцям з охорони праці, завданням яких є організація контролю, профілактика небезпек і управління ризиками. Вони повинні мати не лише знання законодавчої та нормативної бази, а й володіти глибокою технічною підготовкою, практичними навичками та вмінням швидко пристосовуватися до специфічних умов металургійного виробництва [1-3].
Підготовка інженерно-технічних кадрів з охорони праці здійснюється у закладах вищої освіти технічного спрямування. Програми навчання включають дисципліни з охорони праці, промислової безпеки, виробничої санітарії, екології, управління ризиками та технологій металургійного виробництва. Важливим елементом є поєднання фундаментальних знань з практичними навичками, що досягається завдяки лабораторним роботам, виробничим практикам та стажуванню на підприємствах. Сучасні освітні програми враховують тенденції міжнародних стандартів, зокрема ISO 45001 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці». Завдяки цьому випускники отримують компетентності, які відповідають вимогам як українських, так і закордонних роботодавців.
Навіть якісна освіта потребує доповнення у вигляді адаптації фахівців безпосередньо на підприємстві. Нові спеціалісти повинні ознайомитися з виробничими процесами, технологіями, обладнанням і специфічними небезпеками металургійного виробництва [4].
Адаптаційний період включає стажування, наставництво з боку досвідчених інженерів, участь у внутрішніх інструктажах та тренінгах. Успішна адаптація дозволяє новим працівникам швидко інтегруватися у колектив, оволодіти необхідними навичками та зменшити ймовірність помилок, що можуть призвести до нещасних випадків. Особливо важливим є формування навичок командної роботи, адже безпека у металургії залежить від узгоджених дій усіх учасників виробничого процесу.
Сьогодні у сфері підготовки та адаптації кадрів активно впроваджуються інноваційні технології. Використання симуляторів небезпечних виробничих ситуацій, віртуальної та доповненої реальності дозволяє фахівцям відпрацьовувати алгоритми дій у надзвичайних умовах. Це значно підвищує якість навчання та знижує ризики під час реальної роботи. Дистанційні платформи і цифрові освітні ресурси роблять навчання доступним та безперервним. Працівники можуть проходити курси та тренінги без відриву від виробництва, що сприяє гнучкості у підвищенні кваліфікації [5].
Знання та навички спеціалістів з охорони праці повинні трансформуватися у створення культури безпеки на підприємстві. Фахівець має вміти проводити інструктажі, організовувати навчання для робітників, формувати у них відповідальне ставлення до дотримання правил техніки безпеки. У металургійних підприємствах особливе значення має профілактична робота – своєчасне інформування про ризики, виявлення небезпечних ситуацій і проведення заходів щодо їх запобігання. Культура безпеки формується поступово, завдяки постійній роботі інженерно-технічних кадрів.
Металургійна промисловість характеризується важкими умовами праці: високими температурами, шумом, пилом, фізичними та психоемоційними навантаженнями. Тому спеціалісти з охорони праці повинні мати стійкість до стресу та вміти працювати в екстремальних ситуаціях. У програмах підготовки все частіше приділяється увага розвитку психологічної стійкості, вмінню працювати у конфліктних умовах, навичкам комунікації та лідерства. Це допомагає інженерно-технічним кадрам швидше інтегруватися у виробничі колективи та ефективно взаємодіяти з робітниками різних рівнів [6].
Сучасні технології в металургії постійно змінюються, впроваджується автоматизація та цифровий контроль. Це вимагає регулярного оновлення знань спеціалістів.
Підвищення кваліфікації здійснюється через курси, семінари, стажування, а також участь у міжнародних програмах обміну досвідом. Особлива увага приділяється впровадженню інноваційних методів моніторингу виробничих умов: систем автоматичного контролю викидів, цифрових платформ для аналізу ризиків, дистанційних сенсорів [7-8]. Фахівці з охорони праці повинні вміти працювати з такими системами та правильно інтерпретувати дані.
Країни ЄС та США мають значний досвід у сфері безпеки праці, де ключовою є стратегія превентивного управління ризиками. Застосування цього підходу у вітчизняній металургії сприяє зниженню рівня травматизму та підвищенню ефективності виробництва. Україна поступово інтегрує міжнародні стандарти, що дозволяє гармонізувати систему охорони праці з європейськими вимогами. Це особливо важливо в умовах глобалізації та виходу українських підприємств на світовий ринок.
Таким чином, професійна підготовка та адаптація спеціалістів з охорони праці у металургійній галузі є багаторівневим і безперервним процесом. Він охоплює базову освіту, практичне навчання, психологічну підготовку, адаптацію на виробництві, формування культури безпеки та постійне підвищення кваліфікації. Тільки системний підхід до розвитку кадрів дозволить забезпечити високий рівень безпеки у металургії, зберегти життя і здоров’я працівників, підвищити конкурентоспроможність підприємств та сприяти сталому розвитку галузі.
Література
- Liu Yuitsziun. Аssessment and analysis of the organizational structure of production in the context of professional risks / Liu Yuitsziun, Nataliia Yevtushenko // Проблеми та перспективи розвитку системи безпеки життєдіяльності: зб. наук. праць 19-ї Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, курсантів та студентів. – Львів: ЛДУ БЖД, 2024. – С. 813-816.
- Твердохлєбова Н. Є. Впровадження інструментарію індустрії 4.0 у навчальний процес при підготовці майбутніх фахівців з охорони праці / Н. Є. Твердохлєбова, Н. С. Євтушенко // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я: тези доп. 32-ї міжнар. наук.-практ. конф. MicroCAD–2024. – Харків: НТУ «ХПІ», 2024. – С. 391.
- Ponomarenko O., Yevtushenko N., Akimov O., Vasilets V., Lopes H. (2025). Study of the Laws of Random Fluctuations in the Parameters of Foundry Processes and the Quality of Castings. Innovations in Mechanical Engineering IV. icieng 2025. Lecture Notes in Mechanical Engineering. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-93554-1_36
- Yevtushenko N. S. Simulation model of production management in foundry production / Yevtushenko N. S. // Інформаційні технології в сучасному світі: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. здобув. вищої освіти і молодих учених. – Харків, 2025. – P. 433-434.
- Євтушенко Н. С. Сутність та необхідність охорони праці в контексті виробничого процесу / Євтушенко Н. С., Твердохлєбова Н. Є. // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я: тези доп. 32-ї міжнар. наук.-практ. конф. MicroCAD-2024. – Харків: НТУ «ХПІ», 2024. – С. 359.
- Євтушенко Н. С. Інноваційні освітні технології системи професійної інженерної освіти / Наталія Євтушенко, Наталя Твердохлєбова // Розвиток сучасної науки та освітякості, інновації: матеріали 5-ї Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. – Запоріжжя: ТДАТУ, 2024. – С. 148-151.
- Євтушенко Н. С. Значення інженерної освіти в системі охорони праці / Н. С. Євтушенко, Є. О. Семенов // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров'я: тези доп. 33-ї міжнар. наук.-практ. конф. MicroCAD-2025. – Харків: НТУ «ХПІ», 2025. – С. 490.
- Yevtushenko N. Application of digital technologies in activity educational institutions of higher technical education / Nataliia Yevtushenko, Olga Ponomarenko, Olga Sukhenko // Розвиток сучасної науки та освітякості, інновації: матеріали 5-ї Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. – Запоріжжя: ТДАТУ, 2024. – С. 380-383.