Розмір шрифту: 

Відомо, що системна модернізація виробництва заснована на аналізі існуючого виробництва та завдань, що стоять перед ним, а також знаннях технологічних можливостей сучасного обладнання.  Реалізація проєкту системної модернізації забезпечує зниження собівартості, підвищення продуктивності та якості металопродукції, значну економію витрат на виробництво [1]. Проводячи модернізацію виробництва з метою підвищення показників ефективності та формуючи стратегію розвитку високотехнологічних підприємств, менеджмент має забезпечити досягнення цих показників на якісно новому рівні. Тому головне завдання полягає не просто в удосконаленні стратегії, а в необхідності переконструювати підприємство для найкращої адаптації його до змін конкурентного середовища [2, 3]. Модернізація виробництва належить до основних інструментів підвищення ефективності виробничого процесу, що дають змогу підняти економіку країни на більш якісний рівень [4].Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних фондів і виробничих потужностей підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, – дозволяють збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення амортизації та витрат на обслуговування виробництва і його управління [5].

На сьогодні, зважаючи на несприятливу екологічну ситуацію у м. Кам’янське  [6, 7] та в межах дії «Екологічної програми міста Кам’янське на 2021–2025 роки» [8],  значну увагу слід приділити  модернізації агломераційної фабрики ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» – удосконаленню технології спікання агломерату, проведенні капітального ремонту агломераційної машини №7  та удосконаленні процесу газоочищення технологічних газів й аспірації основних вузлів пиловидалення.

У роботі пропонується проаналізувати вплив запропонованих заходів з модернізації  агломераційної фабрики №2 ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» на підвищення продуктивності агломераційного цеху, зниження собівартості агломерату та в подальшому й чавуну.

Згідно з Національним положенням  (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (НП(С)БО 16 «Витрати») [9] до виробничої собівартості продукції   включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі  витрати. В даній роботі як об’єкт дослідження розглядається  економічний елемент   «Матеріальні  витрати», що включає наступні статті: сировина й основні матеріали;  купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби; паливо й енергія; будівельні матеріали; запасні частини; тари й тарні матеріали; допоміжні та інші матеріали. В роботі досліджується процес формування собівартості 1 тонни агломерату, що спікається  за  удосконаленою технологією з використанням енергозберігаючих заходів в умовах агломераційної фабрики  ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» при збільшенні обсягу виробництва агломерату після модернізації виробництва з 3,95 до 5,6 млн.т/рік агломерату. Зокрема при калькулюванні виробничої собівартості 1 тонни агломерату значна увага приділяється пошуку способів зниження статей   «Сировина й основні матеріали» та «Паливо й енергія». Безпосередньо при застосуванні технології спікання агломерату за рахунок використання енергозберігаючих заходів в умовах агломераційної фабрики  ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», більш детально описаної в роботах  [10, 11],  при використанні того ж самого складу компонентів шихти, як і за існуючою технологією (поточному виробництві агломерату), його питома витрата зменшується  з 1195,32  до 1185,66 кг/т агломерату. Розглядаючи техніко-економічне обґрунтування доцільності модернізації агломераційної фабрики ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», слід провести розрахунок економічної ефективності від запропонованих рішень. Слід зауважити, що  у традиційній технології виробництва агломерату 40 % тепла, отриманого від спалювання твердого палива (за технологією це вугілля марки АШ (антрацитовий штиб)) в шарі шихти, втрачається при охолодженні агломерату, запропонована у роботі технологія спікання агломерату дозволяє використовувати це тепло, нагріваючи повітря і подаючи його в зону спікання, тим самим економлячи значну кількість твердого палива і охолоджуючи агломерат до температури ~200 °C. Зниження витрати вугілля марки АШ  в шихту на з 0,04828 до 0,03862 т/т чавуну призведе до зниження грошових витрат на 30,92 грн/т чавуну, що в свою чергу призводить  до зниження собівартості агломерату на  93,78 грн/т чавуну (табл. 1). Відомо, що зменшення кількості дрібниці в агломераті на 1 % призводить до зменшення витрати доменного коксу на 0,55 % та збільшення продуктивності чавуну на 0,55 %. Завдяки впровадження  технології спікання агломерату за рахунок використання енергозберігаючих заходів [10, 11] кількість дрібниці в агломераті зменшиться з 14,1 до 8,0 % і відповідно на 3,355 %                                                                 ((14,1-8,0)*0,55=3,355 %) зменшиться витрата доменного коксу, що в свою чергу призведе до зниження собівартості чавуну на 174,5 грн/т чавуну (табл. 1).Таким чином, при збільшенні обсягу виробництва чавуну після модернізації агломераційної фабрики на 3,355 % річний прибуток складе 158151,635 тис.грн/рік або 4140,095 тис.$/рік (табл. 2).У виробничу    собівартість   продукції   закладаються додаткові витрати на електроенергію (табл. 3), що споживається обладнанням відповідно до запропонованої технології спікання агломерату за рахунок використання енергозберігаючих заходів. Додаткові витрати на електроенергію складають                                   5 282 098,668 грн. або 138274,834 $. Таблиця 1 – Витрати та показники собівартості сировини для виплавки 1 тонни чавуну до та після модернізації агломераційної фабрикиПримітки: ^*    ціни на вугілля марки АШ, агломерат та кокс бралися згідно даних [12].    ^**    зменшення на 3,355 %  витрати доменого коксу в натуральних одиницях дорівнює: 0,41620*3,355/100=0,01396 т; 0,41620-0,01396=0,40224 т.    ^***  зниження ціни на агломерат відбувається за рахунок зменшення витрати                         вугілля марки АШ: 2865,00-30,92=2834,08 грн./т.    ^**** курс $ по відношенню до гривні приймається рівним 1 USD = 38,2 UAН.

 

Таблиця 2 – Вплив збільшення обсягу виробництва чавуну після модернізації агломераційної фабрики на річний прибуток

Примітки: ^* обсяг виробництва чавуну після модернізації фабрики збільшився на 3,355 %, що в натуральних одиниця дорівнює:  536522*3,355/100=18000,41375 т/рік;  536522+18000,41375= 554533,41375 т/рік.     ^**    ціна на чавун товарний бралася згідно даних [13].     ^***  річний прибуток від збільшення обсягу виробництва  складає:                            18000,41375х8786=158151,635 тис.грн/рік.     ^**** курс $ по відношенню до гривні приймається рівним 1 USD=38,2 UAN.

 

Таблиця 3 – Додаткові витрати на споживання електроенергії після модернізації агломераційної фабрики

Примітка: ^* Згідно даних ПрАТ «НЕК Укренерго» (з 1.07.2023р. по 31.12.2023р.)                       послуги  з передачі електричної енергії за 1 МВт⋅год. становлять  485,10 грн.

 

Література:

1. Тлибеков А. Х. Эффективность проекта модернизации производства деталей из листа. Металлообработка. 2012. № 3 (69). С. 46–51.2. Особенности развития предприятия в инновационной экономике :  монография / под ред. Н.С. Иващенко и А.В. Зайцева.  Москва: Креативная экономика, 2011.  456 с.3. Farek J., Kraft., Zaytsev A. High tech podniky v globalizovane znalostni ekonomice.  Liberec, Czech Republic, EU : TUL, 2013.  p. 211. 4. Бриксіна В. О., Шульгіна Л. М. Процеси та етапи управління модернізацією  виробничої діяльності на підприємстві. Економіка і суспільство. 2016. Вип. 5. С. 137–141.

5. Семенов А. Г., Король С. А., Плаксюк О. О.  Аналіз і розробка техніко-економічних показників модернізації устаткування. Економічний вісник Донбасу. 2011. № 1(23). С. 135–143.

6. Чим дихають жителі м. Кам’янське?  URL:  http://epl.org.ua/announces/chym-dyhatymut-zhyteli-m-kam-yanske/ (дата звернення: 19.10.2023).

7. Війна та екологічні проблеми Кам’янського. URL:   https://www.poglyad.info/2022/09/28/vijna-ta-ekologichni-problemy-kamyanskogo/(дата звернення: 19.10.2023).

8. Екологічна програма Кам’янського: основні заходи та результати. URL:  https://kam.gov.ua/ua/news/pg/110719267108532_p13/ (дата звернення: 19.10.2023).

9. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку                                  16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.1999 р. № 318. URL: https://document.vobu.ua/doc/3368 (дата звернення: 22.08.2023).

10. Воденнікова О. С., Воденніков С. А., Бондаренко Я. В. Аналіз заходів з модернізації спікального відділення агломераційної фабрики  ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ». Вісник Криворізького національного університету: збірник наукових праць. 2022.  № 55.  C. 49–58. doi:   https://doi.org/10.31721/2306-5451-2022-1-55-49-58.

11. Воденнікова О. С., Воденніков С. А., Бондаренко Я. В. Модернізація агломераційної фабрики ПрАТ «Камет-сталь»: організаційні, технологічні, екологічні та техніко-економічні аспекти. Метал і лиття України. 2023. Т. 31. № 4(335). C. 8–17. doi:    https://doi.org/10.15407/steelcast2023.04.01

12. flagma*. Объявления. URL: https://flagma.ua/ (дата звернення: 22.08.2023).

13. uaprom.info. Цены на товарный чугун продолжают падать, ДМЗ еще не вышел на рынок. URL: https://uaprom.info/news/153012-ceny-tovarnyj-chugun-prodolzhayut-padat-dmz-vyshel-rynok.html (дата звернення: 22.08.2023).