Ювелірне виробництво, як і будь-яке інше виробництво, значно впливає на навколишнє середовище.

Серед процесів виробництва ювелірних виробів можна виділити такі, як механічна обробка матеріалів та виробів та ювелірне лиття.

Ювелірне лиття є основним технологічним процесом з точки зору забруднення навколишнього середовища, оскільки на кожному з часткових процесів виробництва відбувається значне забруднення довкілля.

Основне забруднення відбувається при формуванні та вибиванні, очищенні виливків, сушінні та прожарюванні опок, а так само при плавленні та заливанні металу.

Кількість викидів забруднюючих речовин залежить від виробництва, від ділянки ливарного цеху, тобто, від технологічного процесу, що відбувається на даній ділянці, від ступеня автоматизації та механізації процесу, від ефективності очисного обладнання, від складу застосовуваних вихідних та додаткових матеріалів, а також від сезону року, від ступеню очищення повітря, що відходить і т. д.

При формуванні та вибиванні, а також при очищенні виливків в навколишнє середовище виділяється велика кількість пилоподібного діоксиду кремнію, гіпсу та інших матеріалів, що входять до складу ювелірних формувальних сумішей. Багато хімічних речовин, що застосовуються в процесах формоутворення, мають подразнюючу та токсичну дію на очі, ніс, верхні дихальні шляхи, легені, шкіру. Ступень такого негативного впливу залежить від хімічних властивостей, розміру частинок, концентрації, тривалості впливу, способу застосування. Такі речовини, потрапляючи в організм головним чином під час дихання, викликають дратівливі, фіброгенні, токсичні, алергічні, шкірні, канцерогенні дії.

Так само утворюється велика кількість твердих відходів у вигляді шматків формувальної суміші, на 1 кг лиття до 10 кг відходів. Відпрацьовані формувальні суміші, як відходи, відносяться до 4-го класу небезпеки. Це пов'язано з тим, що вміст забруднюючих речовин у відходах незначний, і всі ці речовини мають низьку летючість і розчинність у воді. У ряді випадків такі відходи не вимагають будь-яких спеціальних заходів по поводженню з ними, для їх захоронення можна використовувати полігони твердих побутових відходів. Але це можливе лише в тому випадку, якщо обсяг ливарних відходів ≤ 50% від кількості твердих побутових відходів.

При сушінні та прожарюванні в навколишнє середовище виділяється велика кількість оксиду та діоксиду вуглецю, водень та різні органічні сполуки.

Хімізація процесів формоутворення, що супроводжує створення прогресивних технологій, потребує вдосконалення обладнання, створення пристроїв для локалізації та нейтралізації газів, очищення стічних вод. Несприятливі умови праці можуть викликати професійні захворювання, призводити до підвищеного травматизму, падіння престижності професії.

При інших виробничих процесах виділяється значно менше шкідливих речовин, які створюють негативний вплив на довкілля. Серед них можна виділити кислоти та луги, що застосовуються при паянні та чищенні виробів, пил, що виникає при механічній обробці та поліруванні, азбест, що застосовується при пайці.

У зв'язку з вищевикладеним одним із шляхів поліпшення умов праці та виробничого середовища є пошук оптимальних складів формувальних мас, ювелірних восків та гум, як гарячої, так і холодної вулканізації з покращеними технологічними параметрами та мінімальним газо- і пиловиділенням.