Розмір шрифту: 

Спосіб лиття металу за газифікованими моделями (ЛГМ) винайдено на початку п’ятдесятих років канадським скульптором А. Вайланкуром (en.wikipedia.org/), запатентовано Г. Шройером (1958), а виконання способу в формах з піску без зв’язувального компонента почалося з патенту Х. Нелліна (1960). Попри низку безумовних переваг, ЛГМ має недолік щодо підвищення і пульсації тиску газу у формі (рис. 1) при заливанні її металом, що нерідко у недосвідчених ливарників призводить до виплесків металу з ливникової системи. Цей феномен газифікації досліджено В.С. Шуляком і О.Й. Шинським.
а б
Рис. 1. Пульсація тиску газу у формі при різній газопроникності покриття моделі при заливанні металу з Т = 1120 ºС (а) та схема фазових перетворень при термодеструкції моделі при заливанні металу (б) (за В.С. Шуляком)

Така пульсація газу збільшується при введенні у модель чи форму окисників для окислення газів від газифікації моделі. Тому для стабільного зниження тиску газів у формі слід ретельно підбирати і встановлювати трубчасті випори з відповідними каналами в моделі для зниження надмірного тиску газу та створювати нові способи знешкодження чи спалювання нагрітих газів