Розмір шрифту: 

Для проведення експериментів по електрошлаковій переробці некомпактних відходів мідних сплавів використовували такі вихідні матеріали: стружку олов’яної бронзи БрО5Ц6С5 кількох партій, що відрізняються за своїм хімічним складом (табл.1).

Таблиця 1. Хімічний склад сплавів

Для отримання литих деталей застосовують олов’яні бронзи (за ГОСТ 614-73) в чушках, а для виробів відповідального призначення – високоолов'яні бронзи, виплавлені з первинних (чистих) металів.

Виливки з олов'яних бронз в чушках мають меншу вартість, але їх механічні властивості трохи нижчі ніж механічні властивості, виплавлених із первинних металів.

Із ливарних олов'яних бронз отримують головним чином литті деталі, що працюють в умовах високих тисків, або в умовах тертя.

Бронза марки БрО5Ц6С5 має таку область застосування: лиття антифрикційних деталей вузлів тертя (втулки, вкладиші підшипників, черв’ячні колеса і т.д.); арматура, що працює в морській і прісній воді та під паром.

Основне виробництво цих марок бронз зосереджено в Росії. Напівбезперервно литі заготовки з бронз виплавляються на Кольчугинському заводі кольорових металів «КольчугЦветМет». Враховуючи вище сказане, а також те, що дані сплави містять такі дорогі легуючі елементи як нікель, кремній і цинк. Максимальне залучення у виробництво відходів цих бронз особливо важливо з народно – господарської та економічної точки зору.

Важливою складовою електрошлакового процесу є шлакова ванна, яка виконує одночасно тепловиділяючу, теплопередаючу і рафінуючу функції. Крім того, шар шлаку захищає рідкий метал від взаємодії з газами атмосфери печі. Тому шлаки для ЕШП повинні відповідати певним вимогам, основні з яких наведенні в численних літературних джерелах. Цими загальними принципами керувалися і при виборі шлакових систем для плавки відходів мідних сплавів.

Для електрошлакової плавки міді і її сплавів застосовують сольові і оксидно – сольові композиції. Особливістю цих шлакових систем є те, що вони мають порівняно невисокі температуру плавлення, в’язкість і щільність, а також найменш хімічно активні по відношенню до розплавленого металу.

Оксидно – сольові шлаки відрізняються від чисто сольових меншою вартістю і більш низькою електропровідністю, а отже, більш високими    техніко – економічними показниками процесу. У зв’язку з цим вони знайшли більш широке застосування для плавки мідних сплавів. Найбільш поширеними оксидно – сольовими шлаковими системами, що застосовуються для плавки мідних сплавів є: CaF₂ – Cao – SiO₂; CaF₂ – Cao – SiO₂ – MgO; CaF₂ – Cao –  SiO₂ – Al₂O₃;  CaF₂ – Cao –  SiO₂ – Al₂O₃ – Na₂O.