Наукові конференції України, Нові матеріали і технології в машинобудуванні-2019

Розмір шрифту: 
ПРОГРАМИ МОБІЛЬНОСТІ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ, ЯК ЕТАП ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЇХНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
Н. В. Ямшинська

Остання редакція: 2019-06-03

Тези доповіді


Сьогодні Україна намагається розширити кордони для співпраці з іншими країнами, зарекомендувати себе, як надійного та серйозного ділового партнера, який володіє потужним потенціалом промислових підприємств та значним капіталом висококваліфікованим наукових та трудовим кадрів.

Для забезпечення такого іміджу нашої держави першочерговою задачею, що постає перед освітянами є підготовка кадрів відповідно до потреб сучасного суспільства, а саме спеціалістів, які володіють усебічними навичками ташироким світоглядом,зорієнтовані на високий рівень своєї професійної компетентності. Світ сьогодення пропонує безліч перспектив для молодої людини отримати гарну освіту та відчувати себе вільною у виборі робочого місця, тому що вона є конкурентоспроможною на ринку праці.

Завдяки приєднанню України до Болонського процесу зараз багато університетів та інших освітніх установ України залучені у різні форми міжнародного співробітництва і демонструють швидку інтеграцію у Європейський освітній простір. Таким чиномвідбувається процес обміну досвідом, забезпечується можливість для студентів брати участь у програмах академічної мобільності і отримати якісну вищу освіту.

В Законі України «Про вищу освіту» наведенонаступне визначення «академічної мобільності», як можливості учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами» [2].

М. Згуровський трактує академічну мобільність, як важливу якісну особливість європейського простору, що передбачає обмін людьми між вищими закладами освіти та між державами [3].

Висока якість освіти, як відомо з практики управління у вищій школі західних країн, досягається за умови глибокої індивідуалізації навчання, коли яд­ром навчального плану студента є обов'язкові дисципліни, а далі він сам створює його варіативну частину, яка відображає спеціалізацію підготовки відповідно до структурно-логічної схеми [1, с. 79].

Академічна мобільність значною мірою впливає на формування у студентів таких важливих рис, як відповідальність за своє майбутнє та самостійність у прийнятті рішень. Наразі студент є суб’єктом навчання, який чітко бачить мету своєї навчальної діяльності. Двері багатьох Вишів закордоном відкриті для наших студентів, і вони можуть обрати той університет, де на їхню думку, вони можуть отримати якісну професійну освіту та здобути досвід міжкультурного та професійного спілкування. Для становлення студента, як майбутнього професіонала в своїй галузі – це є неоціненним досвідом і трампліном для подальшої професійної самореалізації. Успішність у навчанні повинна бути головним мотивом, стимулом, який сприятиме досягненню високих професійних висот.

Зараз система освіти переорієнтується, і всі ми є свідками її модернізації, яка спрямована на посилення співробітництва між університетами з метою забезпечення якості вищої освіти та високого рівня професійної підготовки майбутніх спеціалістів.


Посилання


1. Гуляєва Н.М. Мобільність викладачів і студентів: проблеми та орієнтири // Матеріали VI щорічної міжнародної конференції «Розбудова менеджмент-освіти в Україні» (17–19 лютого 2005 року м. Дніпропетровськ). – К.: Навч.-метод. центр «Консорціум із удос­коналення менеджмент-освіти в Україні», 2005. – С. 76–81.

2. Закон України «Про вищуосвіту» від 01.07.2014 № 1556-VII / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

3. Згуровський М.З. Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі [Електронний ресурс] / М.З. Згуровський. – Режим доступу: http: www.idn.polynet.lviv.ua.


Full Text: PDF